Головна сторінка Інтернет-ресурси 24 червня 2017
українська росiйська англiйська


Якщо Вас цікавить інформація щодо державного боргу України - натисніть сюди

Якщо Вас цікавлять основні показники фінансового стану України - натисніть сюди

Якщо Вас цікавить інформація щодо споживання та тарифів на газ та тепло - натисніть сюди

















« Червень 2017
пн вт ср чт пт сб нд
      1 2 3 4
5 6 7 8 9 10 11
12 13 14 15 16 17 18
19 20 21 22 23 24 25
26 27 28 29 30    
початок діапазону
дд мм рр
кінець діапазону
дд мм рр
[Показати]

Новини  »  Новини



Промова Міністра фінансів Наталії Яресько на прес-конференції 16 жовтня 2015 року
16.10.2015 | 19:00 | версія для друку

Промова Міністра фінансів Наталії Яресько

на прес-конференції 16 жовтня 2015 р.

 

Шановні колеги,

Два дні тому я повернулася з важливого відрядження до Щорічних зустрічей МВФ та Світового банку, що цього разу проходили у Лімі, столиці Перу,  та – оскільки це відрядження було дуже важливим з точки зору багатьох питань та рішень, я хотіла б сьогодні поділитися з вами ними, а також перебігом подій в тих питаннях, якими опікується Міністерство фінансів.

Ліма та розмова з міжнародними партнерами

Підчас цього відрядження я зустрічалася з керівництвом всіх без виключення міжнародних фінансових організацій, включаючи директора-розпорядника МВФ пані Крістін Лагард, керівників Групи Світового Банку, Європейського Банку Реконструкції та Розвитку, Європейського Інвестиційного Банку тощо. Також я мала приблизно 20 зустрічей з нашими двосторонніми партнерами - нашими партнерами з інших країн, включаючи країни Великої Сімки.  Три зустрічі було проведено з керівниками найбільших інвестиційних компаній світу.

З більшістю з них востаннє я зустрічалася ще в березні поточного року, підчас останнього відрядження до США. Тому, мені було багато чого розповісти нашим партнерам щодо  розвитку ситуації в Україні.

Зокрема, я розповідала їм, що:

1)    Україні вдалося стабілізувати економіку та фінансову систему. Сьогодні ми бачимо вже значний перелік ознак цього важливого здобуття:

a.     Стабільний курс гривні

b.     Початок повернення вкладів громадян до банківської системи

c.      Зменшення темпів падіння економіки

d.     Зменшення темпів падіння промислового виробництва

e.      Зменшення темпів інфляції та збільшення резервів Національного банку від критично низького рівня менше $5 млрд. до сьогоднішніх близько $13 млрд..  Тобто Україна, нарешті, нібито пройшла дно кризи.

2) Друге – це те, що тепер ми розпочинаємо повернення до зростання, і всі зусилля нашого Уряду будуть спрямовані на те, аби досягти реального економічного зростання якомога скоріше, аби забезпечити

- реальне збільшення внутрішніх та іноземних інвестицій в нашу економіку;

- реальне збільшення робочих місць;

- реальне підвищення заробітних плат та пенсій

Для того, аби допомогти Україні зробити це, ми просили наших іноземних партнерів подвоїти обсяг надання нам допомоги та фінансової підтримки, з $7,5 млрд, що вже було обіцяно (та велику частину з цього вже отримано протягом 2015 року), до принаймні $15 млрд.

Сьогодні, через 7 місяців після початку програми Механізм Розширеного Фінансування з МВФ, ми переконані, що в нас є причини та підстави розраховувати на значне збільшення цієї підтримки.

Що це за підстави? Їх – чотири.

1)    Півроку тому ми були в стані активних бойових дій на сході нашої країни. Ніхто не знав, скільки ці бойові дії продовжаться, як вони вплинуть на економіку України, скільки коштуватимуть бюджету. Сьогодні ж ми, нарешті, маємо Мінські угоди, маємо довгоочікуване перемир’я, а отже, можемо прогнозувати наше майбутнє більш впевнено.

2)    Ще 7-8 місяців тому, коли ми розпочинали діалог з нашими міжнародними партнерами, наш Уряд лише прийшов до влади, і віри до нього в наших партнерів ще не було. Сьогодні ми зуміли побудувати цю довіру, довести нашим міжнародним партнерам, що ми дуже серйозно налаштовані на проведення реформ – і здійснюємо їх так швидко, як тільки можемо. Уряд, Президент і наша коаліція у Верховній Раді вже неодноразово доводили, що в нас є політична воля на здійснення цих реформ.

3)    Це також допомогло змінити третій чинник – а саме, відсутність позитивного досвіду України у впровадженні реформ. Ще на початку поточного року ніхто не вірив, що будь-який уряд України здатен на здійснення постійних реформ, постійно виконувати свої зобов’язання. Сьогодні цей досвід вже є – і це значить, що наші міжнародні партнери можуть підтримувати нас ще більше і більш активно.

4)    Нарешті, на початку цього року ми мали величезну діру у нашому платіжному балансі – діру розміром $40 млрд. Ми були неплатоспроможні. Ніхто не хотів давати Україні нові кредити, допоки ми не вирішили це питання. Але ми зуміли провести успішну реструктуризацію. І тим самим ми зекономили $15 млрд для платіжного балансу країни на наступні 4 роки.

Але, аби і далі отримувати фінансову підтримку від наших міжнародних партнерів, і насамперед – від Міжнародного валютного фонду , до програми кредитування якого прив’язані всі інші  кошти, - ми маємо і далі рухатися шляхом реформ. Та, найголовніше, - і це дійсно головне, на що я хочу звернути вашу увагу сьогодні, - ми маємо здійснювати реформи так, аби зберегти та посилити ту макроекономічну стабільність, якої ми з вами так важко досягали.

Важливість міжнародної фінансової підтримки для збереження стабільності

Шановні громадяни і журналісти. З початку поточного року Україна змогла отримати від своїх міжнародних партнерів $ 9,7 млрд фінансової підтримки. Чому міжнародна підтримка така важлива, чому ця цифра важлива для нашої країни?

Бо за рахунок цих коштів ми, по-перше, відбудовуємо резерви Національного банку. А це, в свою чергу, підвищує стабільність нашої гривні, а по друге – відбудовує довіру до банківської системи. Це – те, що безпосередньо впливає на якість життя кожного з  нас. По-друге, , ми фінансуємо частину видатків державного бюджету України.

Вже до кінця цього року Україна має можливість отримати додаткових ще близько $4 млрд фінансової підтримки. З них – це черговий транш МВФ $1,7 млрд, і ще $2,3 млрд – це кошти інших міжнародних партнерів, що прив’язані до виконання правильно нашої програми з МВФ.

Але отримання цих коштів напряму залежить від того, чи продовжує Україна свій поступ у реформах, та не менш важливо – чи якісними є ці реформи; чи допоможуть вони розбудові економіки, а не, навпаки; чи ці кроки, які пропонуються різними сторонами, можуть знищити нашу стабільність.

Зокрема, для отримання цих $4 млрд, про які я говорю, ми маємо:

-         Домовитися по змінах до оподаткування, виходячи з граничного дефіциту державного бюджету у розмірі 3,7%. Тобто побудувати бюджет на 2016 рік з таким показником дефіциту

-         Друге, здійснити подальші рішучі кроки для боротьби з корупцією

-         І третє, також здійснити низку реформ, перелік яких є публічним та міститься у  Меморандумі співробітництва з Міжнародним валютним фондом , український переклад якого є, до речі, розміщено на веб-сайті Мінфіну

Найважливіша частина роботи для Мінфіну – це, звичайно, державний бюджет.

Мета нашого співробітництва з Міжнародним Валютним Фондом – оздоровити державні фінанси та забезпечити здорове, стале підґрунтя для економічного зростання. Одним з ключових індикаторів такого здоров’я є дефіцит державного бюджету. Адже, чим більший цей дефіцит – тим більше потрібно залучати нових боргів, що збільшує  боргове навантаження на нас і на прийдешні покоління. Також чим більшим є дефіцит – тим більшим є ризик емісійного покриття цього дефіциту, тобто друку гривні, що призводить до нових хвиль девальвації та інфляції, які ми з вами не хочемо.

Отже, мета і українського уряду, і мета МВФ  – забезпечити зменшення державного дефіциту, і завдяки цьому – зменшити темпи збільшення державного боргу, темпи інфляції тощо. А чим нижча інфляція – тим скоріше Національний банк зможе знизити свої відсоткові ставки, і допомогти оживити кредитування економіки, тобто запустити її «двигун» - банківську систему.

Вже в цьому році ми зробили значний ривок в цьому напрямку – ми змогли зменшити дефіцит державного бюджету до 4,1% ВВП. В наступному, знову я підкреслюю, наша мета, наше зобов’язання – зменшити його ще, до 3,7% .

Зробити це ми маємо за умови фактичного зменшення надходжень до бюджету, що вже погоджено з усіма та закладено в той проект держбюджету, що ми подавали до Верховної Ради 15 вересня. Зокрема, в наступному році вже не буде діяти спеціальний імпортний збір, будуть зменшенні перерахування Національного банку, а також заплановано зменшення надходжень від рентних платежів. Також, ми вже взяли на себе зобов’язання скасувати з 1 січня 2016 року спеціальний режим оподаткування аграрного сектору, а також відновити коефіцієнт 1% по ЄСВ.

Це все – той мінімальний пакет кроків, який вже закладено в проект бюджету на 2016 рік.

Водночас, ми прагнемо більшого – набагато більшого. Ми вважаємо, що Україні вкрай необхідна податкова реформа – вона необхідна для відновлення економічного зростання, для «перезавантаження» взаємовідносин держави, бізнесу та громадян у податковій сфері, для створення нових робочих місць тощо.

Насправді, наш Уряд вже зараз, - і без податкової реформи, - активно працює над покращенням адміністрування податків. Не все залежить лише від ставок податків. Якщо дивитись на різні опитування, в Україні підприємці на перше місце часто ставлять не адміністрування, а адміністрування та корупцію. Підприємці знають: адміністрування не менш, - а часом навіть більш важливо для бізнесу, ніж ставки податків. І тому ми продовжуємо здійснювати кроки в напрямку покращення адміністрування. І найближчим часом ми оголосимо нові, рішучі кроки в цьому напрямку.

Якщо ж повертатися до ставок податків, то наше тверде переконання – це те, що, аби податкова реформа дійсно допомогла українському бізнесу, аби дійсно стимулювала відновлення інвестицій, - вона має забезпечити відбудову стабільності та зростання, а не вщент знищити її. А отже, здійснюючи податкову реформу, ми ні в якому разі не маємо підвищувати розмір дефіциту. Дефіцит держбюджету в 3,7%ВВП -  це наш  головний орієнтир на наступний рік. Розумійте це буквально: дефіцит держбюджету – це один з таких самих ключових показників здоров’я економіки, як температура тіла - в людини.

Податкова реформа

Отже, сьогодні в суспільстві обговорюються різні точки зору на податкову реформу. Я не буду знову повертатися до опису нашої моделі реформи  - я думаю всі присутні вже з нею знайомі.

Згідно з оновленими оцінками, наша модель податкової реформи передбачає зменшення державних надходжень на додаткові 60 млрд грн. Чому ця сума більша за ту, про яку говорилося раніше? Тому що по кожному показнику розрахунків ми мали договоритися з Міжнародним Валютним Фондом, і не завжди наші бачення впливу однієї й тієї ставки на надходження були однакові, адже ці розрахунки базуються на багатьох припущеннях. І саме цю суму, близько 60 млрд грн., ми визначаємо разом з МВФ як різницю в надходженнях, яку означає податкова реформа.

Відповідно, приблизно на таку саме суму – близько 60 млрд грн - нам потрібно зменшити і рівень видатків. Цього вимагає закон, аби не зруйнувати економічну стабільність. Ні закон, ні проста логіка не дозволяє пропонувати зменшення надходжень, і не пропонувати одночасно зменшення видатків.

Міністерство фінансів – готове до зменшення державних видатків. Але те, які саме видатки потрібно зменшувати, а які – ні, потребує серйозних обговорень  у суспільстві та складних політичних рішень. Наразі ж у суспільстві обговорюються тільки ставки податків, і ніхто не бере на себе обговорення конкретних змін до видатків.

Я прошу вас – допоможіть нам. Починайте цю дискусію між собою, серед журналістів. Як можна, - і як правильно зараз нам з вами зменшити видатки бюджету?

Виконувати ці рішення, врешті решт, мають профільні міністерства, адже єдиний реальний ресурс для реальної економії видатків в Україні – це економія у сфері охорони здоров’я, освіти, соціального забезпечення та національної безпеки та оборони. Адже податки йдуть саме на ці цільові потреби.

Подивіться на цей слайд: на ньому зображена структура видатків державного бюджету.

Один з основних напрямків – це фінансування національної безпеки та оборони.  Чи можемо ми сьогодні дозволити скорочення цього напрямку, не знаючи, як довго можна буде зберегти це крихке перемир’я на сході? Я впевнена, що це не розумна ідея.

Другий значний напрямок видатків – це фінансування державного боргу. Я думаю, що не було Уряду в цій країні, який би зробив більше для зменшення боргового навантаження, ніж наш Уряд.

Далі, ми маємо видатки на соціальне забезпечення, медицину та освіту. Таким чином, аби забезпечити скорочення державних видатків, наприклад, на 60 млрд гривень, необхідні надзвичайно складні  рішення, і ці рішення мають пропонувати профільні міністерства разом з Міністерством фінансів, разом з суспільством, разом з Парламентом.

Це складно, це дуже складно. Але, на думку Міністерства фінансів, це можливо.

Водночас, я хочу зупинитися на т.зв. «радикальній» моделі податкової реформи, яку також обговорюють в суспільстві. Що означатиме для державного бюджету – для кожного з нас – вона?

Я не говорю про якийсь один проект податкової реформ – є кілька пропозицій «радикальних реформ». Але ці пропозиції передбачають зниження надходжень бюджету на 150-200 млрд гривень. Це означає, що аналогічне зниження потрібно буде забезпечити і у видатковій частині – так саме, як і у випадку з податкової реформою Мінфіну. Адже за будь якої реформи ми маємо один й той самий орієнтир – дефіцит держбюджету, який має складати 3,7% на 2016 рік.

Без сумніву, скоротити надходження бюджету на 25% можна легко – скоротивши ставки податків. Але спробуйте, будь ласка, - як скорочувати видатки на ті самі 25%? Чи можливо зменшити видатки державного бюджету на чверть всього лише за один рік?

Міжнародний досвід категорично говорить, що це ні.

Згідно з дослідженнями МВФ, за останні 25 років в світовій економіці було лише 10 випадків, коли країна зменшувала видатки більш ніж на 5% за рік. Середній рівень зменшення видатків для таких 10 країн складав 9,3% видатків. Водночас, так звані «радикальні» проекти передбачають зменшення на суму до 25% за рік.

Чи готове українське суспільство настільки зменшити соціальну підтримку громадян? Чи готове воно скорочувати кількість шкіл і кількість лікарень? Робити оптимізацію чисельності бюджетної сфери? Чи готові ми так радикально зменшити фінансування нашої армії? Чи готові ми кинути напризволяще тих, хто сьогодні потребує підтримки держави? Для нас важлива інвестиційна привабливість, і соціальна справедливість. І ми маємо знайти між ними баланс.

Як Міністр фінансів, я впевнена, що такий обсяг скорочення державних видатків сьогодні для нас є неприпустимим. А зменшити доходи бюджету на чверть, як пропонує «радикальний» проект податкової реформи, при цьому не зменшивши на відповідний обсяг державні видатки буде самогубством для нашої країни. Це означало б втрату співробітництва з МВФ і потребу включати «друкарський верстат», аби профінансувати величезний державний дефіцит. Ми всі з вами пам’ятаємо страшну девальвацію у лютому 2015 року, а старші покоління також пам’ятають гіперінфляцію початку 1990-х років, спричинену таким підходом.

Таким чином, я глибоко переконана: сьогодні Україна просто не має права ризикувати всім, - щойно досягнутою стабільністю, ознаками відновлення економіки, - аби безвідповідально експериментувати над собою.

Також я впевнена, що саме лише зниження податкових ставок не допоможе нам створити той імпульс для залучення інвестицій – це є лише один з факторів стимулювання інвестицій, і, за виключенням податкового навантаження на зарплату, він не є для бізнесу визначальним. Не менше, ніж ставки податків, важлива боротьба з корупцією. Не менше, ніж ставки податків, важлива реформа судової системи. Рівень інфляції і відсоткові ставки по банківських кредитах не менш важливі для розвитку бізнесу, ніж ставки податків.

Ми готові співпрацювати з журналістами, експертами, суспільством, народними депутатами, з профільними міністрами, аби знайти та запропонувати ті шляхи збалансування бюджету, які забезпечать реальне зниження податкового навантаження на фонд оплати праці, на сумлінних платників податків, реальне спрощення адміністрування податків, але при цьому не ставитимуть під загрозу фінансове здоров’я нашої країни.

Ми готові працювати над пошуком джерел для скорочення державних видатків, і разом з Урядом, Президентом, Верховною Радою та всім суспільством проводити збалансоване, відповідальне зниження як податків, так і видатків бюджету. І ми прагнемо робити це за дієвої підтримки наших міжнародних партнерів, насамперед МВФ.

Я глибоко переконана: Україна вже мала достатньо поганого досвіду у впровадженні так званих «своїх» варіантів реформ. Українські політики 23 роки відмовлялися дослухатися до міжнародного досвіду, та весь час шукали свій, «винятковий» шлях у керуванні економікою. Раз за разом відмовлялися від реформ, які інші країни проводили за підтримки МВФ – та завдяки яким інші країни вже давно далеко попереду України у своєму розвитку та у рівні ВВП на одну людину. Ми всі з вами бачили, до чого цей винятковий шлях нас привів: коли впав режим Януковича, у скарбниці держави було сміхотливі 117 тис гривень.

Я вважаю, що прийшов час нарешті виконувати зобов’язання, які ми взяли на себе, які представляють нашу програму реформ, та один раз повністю реалізувати програму МВФ. Адже саме це допомогло розбудувати стабільну, потужну економіку всім нашим сусідам на Захід від України. Давайте дамо нашій країні шанс на справжнє європейське життя разом.

Дякую за увагу!

 

Відеозапис виступу Міністра фінансів Н.Яресько на прес-конференції 16 жовтня 2015 року

Презентація до прес-конференції 16 жовтня 2015 року.pdf
Розробник: Корпорація "Cофтлайн" (Україна) © Міністерство фінансів України
Rambler's Top100